Чергова спов дь

Хотілося колись веселим бути
І ставитись до всього іронічно,
Пройти життя незвідані маршрути.
Не склалося все так. Це не критично.

Ніхто "Синок" мені тепер не скаже
І по голівці не погладить звично
І шарф весною більше не зав'яже.
Живу я без батьків. Це не критично.

Узять на руки донечку я мріяв,
Та досвід показав категорично:
Стервозне потреблятство б'є надію.
Живу я без сім'ї. Це не критично.

Вимога - вилизать собі посаду,
Її відстукувати потім методично.
Не в змозі совісті відбити канонаду,
Я лаборантом був. Це не критично.

Наука - самоствердження царина -
Відсутність комплексів сприймає саркастично,
Моральне збочення - в крові, воно не згине.
Живу без ступенів і звань. Це не критично.

Коли на серці видряпали кішки,
Що щастя - це ілюзія оптична,
Забутися хотілось хоч на трішки.
Душив зелений змій. Це не критично.

Після буття порожнього-пустого
Колись я не прокинусь вранці звично.
Що ж сталося? Ну, правда, що ж такого -
Назовсім щезну я. Це не критично.