За стежею, ажень, за межею,
зачинається ява щодень,
аби вніч заручитись з душею,
як "людина-коріння" - женьшень.
Аби но не зникала наснага
до життя, як би сум не давив,
аби келих кохання, як брага,
був п'янішим пронозливих злив.
Надолужити, що пережито,
чи майбуть ухопити за хвіст,
і зухвало і несамовито
будувати за межами міст.
І кохати, кохати, кохати,
кожну мить неодмінно щодень,
на даруючу руку прощень.
про женьшень
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126031507857
Свидетельство о публикации №126031507857
Рецензии