Люди починають писати вірші і книжки,
коли їх не чують, або не хочуть слухати.
Люди бавляться на каву дмухати,
і одразу додають до кави вершки.
Люди звикли до кави, кажуть: кава — життя.
Але ж піском солодким засмучують каву.
І поважають коньяк: " Додайте, будьте ласкаві".
І прискорюють мить — із кавою злиття.
До поетів дослухаються лише келишки порцелян.
І неслухняні літери, що стають слухняними словами.
А слухняні слова обертаються невгамовними книжками,
на яких справді тримаються людяність і люди. І земля.
Люди починають писати вiршi i книжки
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126031409196
Свидетельство о публикации №126031409196
Рецензии
