айстри бiлi. украинская народная
В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі...
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі...
.
Мені сімнадцятий минало
Весною... , як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили...
.
.
Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго... , під вербою,
Поки вечірній спав туман...
.
.
Як я садила айстри білі,
То ти поміг мені полить...
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить...
.
Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав...
.
.
Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго... , під вербою,
Поки вечірній спав туман...
.
Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман...
...........
Свидетельство о публикации №126031207046