Весна двадцять шостого року

Весна двадцять шостого року.

Весна, пора кохання березнева,
Коли повинні чарувати дні,
 Весна, вона  повірте королева,
І місця  в ній  не надлежить війні.

Повинна відзначати  радість й щастя,
А  промінь сонця в цей приємний час,
Повинен дарувати і любов, та  ласку,
Усіх   могла мирити водночас...

Коли даруют проліски чудові,
Закоханим   в оці  часи завжди,
Дівчвта одягаються в обнови,
Коли не має  місця боротьбі.

Тоді сніги з землі зходять повільно,
Та є Надія,Віра  і  Лювов,
Себе коханки почувать мирно,
Коли кохані іх не проливають кров.

Автор Геннадій  Сівак.
12  березня  2026 року.


Рецензии