Плагiат чи нi

Дорогі читарі та читарки!

Так, останнім часом я саме так звертаюсь до осіб, які читають мої твори.

"Читачі та читачки" - ну що це, так, певний набір шиплячих, до того ж перед голосним "і" вони "набувають комбінаторну
полум'якість".

А тепер  - "Читарі та читарки! Особливо "Дорогі читарі та читарки!" - як звучить, як потужно, могутньо, велично,
масштабно.

А прочитала я цей неологізм, який мене вразив, у коментарі автора УПП на моєму форумі, який випадково написав
"читарі" замість "читачі".

Я запитала в нього - чи це випадковий хибодрук, чи "авторський неформат". Виявилось - хибодрук, який автор не
помітив, і не дізнався б, що став автором класного неологізму, якби я, як чесна людина, не повідомила йому про це.

І тепер я думаю - чи є плагіатом - використання виразу - який виник внаслідок несвідомого, позавольного, випадкового
хибодруку автора цього неологізму - і про який він в принципі і не дізнався б, якби йому не було повідомлено, і
відповідно, чи потрібно вираз брати в лапки.


P.S. Чи зустрічали ви коли-небудь в житті кумедні (чи не дуже) друкарські помилки (хибодруки) або обмовки?

Наприклад, секретарка на фірмі, де я працювала, якось написала: "Договір зарито такого-то числа, в такому-то місті".

Сьогодні диктор телебачення в передачі про термобілизну сказав: "Міль не їсть естетику, ой, синтетику".