Життя людське летить занадто швидко,
Не бачиш часом успіхів своїх.
А шлях важкий: то вітер дме, то слизько,
То каменем біда – з боків усіх …
На жаль, життя таке недовговічне…
Багато в ньому горя є і зла!..
Та все ж воно жадане і магічне
До самого печального кінця!..
Всевишнім нам відміряла дорога!
Ні зменшити, ні збільшити ніяк!
А без кінця про щось благати Бога,
Однаково, що “гнати порожняк”!
Немовби смерч чи миті хуртовини,
Промчиться лімітоване життя.
Посипляться, неначе намистини,
Відверті і фальшиві почуття…
Хвороби, неприємності, як брили,
Пригноблюють мірилами проблем…
А я пишу, щоб вистачило сили
Відчути все, дароване Творцем!..
Щоб вистачило сили
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126030903253
Свидетельство о публикации №126030903253
Рецензии