Життєвий потяг нас привіз
до станції «Весна»
Лагідне сонце визирає
з під хмаринок
Духмяним соком
Наливається трава
Виблискуючи сріблом
Дощових краплинок
Гучніше про своє
Співають пташечки
Весілля певно там свої
Справляють
А на деревах перші
Квіточки з листочками
В змагання вже вступають
Весняна свіжість все
наповнює кругом
Таким п;янким
духмяним ароматом
Пробуджуючи все
ніби дзвінком
Бо вже пора всьому
живому воскресати
І як в природі
оживає все в цей час
Так людські душі теж
Всі оживають
Невидимо без нас
десь гомонять
Долі свої так
певно вибирають
Дай Боже лише
злагоди усім!
Дай Боже всім
серцям в любові жити!
Щоб у гармонії
усі могли
у цьому світі
тільки бути!
Щоб духи злі
покинули всі нас
Щоб мир та спокій
повернулись
Щоб знов дитячий
сміх кругом лунав
І всі в подяці
Богу помолились!
VG
Весна
© Copyright: Валентина Горбатая, 2026
Свидетельство о публикации №126030901774
Свидетельство о публикации №126030901774
Рецензии