Невдале полювання

***.  ***.  ***.
Кіт присів собі на ґанку.
Сьорбав язичком сметанку.
Ой, яка ж вона смачненька!
Снідав Боня помаленьку.

Він наївся, облизнувся,
Ліг, калачиком згорнувся.
Можна трохи й подрімати.
Так спокійно біля хати...

Але ж треба у цю ж мить -
Мишка на подвір'ї мчить.
Чи кудись так поспішала,
Що кота не помічала...

Очі витріщив хвостатий.
Та яке вже тут - поспати!
І погнався він щодуху,
Ледь не здуло йому вуха.

Мишка раптом стрепенулась -
Небезпеку враз відчула.
Шмиг скоріше - та й під дрова.
Поки ще жива - здорова.

Бо з котом погані жарти.
Тут життя спасати варто!
Той обнюхав все нервово.
М'яско їсти вже готовий.

"Утекла!..- кіт ледь не плаче.-
Як дістати? От задача!"
Ну й розсердився ж вусатий!
Що не зміг її впіймати!

Але та сидить тихенько -
Мишка мудра і хитренька.
Геть не дихає, бо знає:
Ворог зовні там чекає.

Враз  горобчик підлетів.
Помогти її хотів.
Сів на плоті та й співає
І кота відволікає.

Боня дуже розгубився.
На пташину задивився.
Вже й не знає, що робити!
Кого ж першого ловити?

А тим часом мишка швидко
Із - під дров - в садок, й не видко,
Де вона  у листі ділась...
Дяка Богу, що вціліла!

Фур! - горобчик полетів.
У кота не стало слів!..
Ще його так не дурили!
Це простить- не має сили!

Щось не вдався день цей зрання,
І у Боні полювання...
І поплівсь назад, до ґанку,
Доїдати там сметанку...
***.  ***.  ***.

Людмила К. - В.
7 2.26