Р. М. Рiльке So viele Engel suchen dich im Lichte

Тьми ангелів шукають де світліше
Тебе і тім’ям в зорі б’ються знову
вивчають кожен відблиск як основу.
Так, часто,  як пишу про Тебе вірші,
що відвертаються вони все більше,
що віддалились від Твого покрову.

Ти в золоті прийшов, на те була
Пора тодішня,  що прохальним словом
Вела в молитви світлі,  мармурові.
Ти був царем комети гоноровим
і світ ясний струмився  із чола.

Минув той час і згас чола вогонь.
 
Тепер твій темний рот, яким я мовив
і  чорний блиск е-б-е-н-ових* долонь.

* нажаль, інакше редактор не пропускає. Приймає за матюки


So viele Engel suchen dich im Lichte
und stoßen mit den Stirnen nach den Sternen
und wollen dich aus jedem Glanze lernen.
Mir aber ist, sooft ich von dir dichte,
dass sie mit abgewendetem Gesichte
von deines Mantels Falten sich entfernen.

Denn du warst selber nur ein Gast des Golds.
Nur einer Zeit zuliebe, die dich flehte
In ihre klaren marmornen Gebete,
erschienst du der K;nig der Komete,
 auf deinen Stirne Strahlenstr;me stolz.

Du kehrtest heim, da jene Zeit zerschmolz.

Ganz dunkel ist dein Mund, von dem ich wehte,
und deine H;nde sind von Ebenholz/