Пошесть

Грають скрипки і цимбали, гримлять барабани...
потягнулись в закордони
щурів каравани...
І не треба тим іудам
ні слави, ні волі -
бо на часі засівати Єлисейське поле..

І непахане те поле -
є де й розвернутись,
і пошиються у дурні німці
і французи..
Бо вже стрижена до голі
"ненька" Україна -
тож гайнули по європах собачії діти..

Там таких приймають щиро, обійми та сльози,
тож і вештаються світом,
хто куди у змозі...

Щоб проциндрити, що вкрали, а решту програти..
та, нівроку, нацарюють,
аби не за грати...
Ще й залишиться онукам,
та на синагогу...
а додому - якось згодом -
в інший бік дорога...

І не вміють, пройдисвіти,
як-то, щоб не вкрасти...
крутять, наче циган сонцем,
та скубуть із пастви...

І чого ж вам не живеться,
бісовим шахраям...
схаменіться.., не доводьте
до самого краю...
Бо, Господь те з неба бачить, і колись спитає
з вас до сьомого коліна,
і на смерть скарає...

І дістане вас, гаспидів,
навіть з того світу,
і вмиються тоді кров'ю
іудини діти..
Буде стогін вавілонський,
і сліз стечуть ріки,
і будете прокляті на вічнії
віки....

Стережіться ж, бо вже близько єгипетські кари,
вже чорти на вас чатують,
жаби і почвари...

І якби з могил повстали отамани люті,
то не вистачило б в Січі
і дубів могутніх,
щоб розвішати те падло
по двоє, по троє...
То б і слава Україні,
і слава героям...