Мистичнэ роздумы елегия

        Містичне
     роздуми елегія

Ти куди утікаєш
іще один день?
– Крапля ще, крапля ще
у копилку життя…
Я тебе зустрічав
на покуті вже десь,
Що вчувалося в час
мого серцебиття.

Приспів:
Запитання завжди є –
Навіщо живем?
Що за обрієм жде нас?
Куди ми пливем?
Це містична до часу
Частина життя,
Розкривається згодом
Душі й серця чуттям…

Там де чорна є ніч,
і за чорним щось склом
Промелькнуло німе,
бачене десь лице?
Дошка шахова, мов
чорно-біле кільце.
Сонце сіло. Збулось
за колишнім селом…

Приспів:
Запитання завжди є –
Навіщо живем?
Що за обрієм жде нас?
Куди ми пливем?
Це містична до часу
Частина життя,
Розкривається згодом
Душі й серця чуттям…

Череда лиць пройшла –
такі рідні й близькі,
Наче з фото, які
я малим ще робив?
Ні сказань, ні за руку
схопить не зумів…
Скрипки жалібно грали,
йшов дим від смичків…

Приспів:
Запитання завжди є –
Навіщо живем?
Що за обрієм жде нас?
Куди ми пливем?
Це містична до часу
Частина життя,
Розкривається згодом
Душі й серця чуттям…

Сон, життя – розгадати
ніяк не вдалось.
Безкінечність і мить,
чи клепсидри* вінець?
А якщо все це нам
лише якось здалось?
Думається про все
знає лишень Творець.

Приспів:
Запитання завжди є –
Навіщо живем?
Що за обрієм жде нас?
Куди ми пливем?
Це містична до часу
Частина життя,
Розкривається згодом
Душі й серця чуттям…

В’ячеслав Шикалович
21.03.2023р. – 04.03.2026р.
Мелодія на слова пісні:
Клепсидра* – пісковий годинник