В калюжах бавляться хмарки,
Упавши з неба ненароком:
Чи хочуть там знайти скарби,
Чи то женуться за листочком?
А я дивлюсь і сторінки
Свого життя листаю знову:
Були і холод, і вітри,
І мрії про жагу казкову.
Був розставання мед гіркий,
Були образ похмурі тіні,
І час очікувань сумний,
І міркувань хвилини грішні.
Оповівав життєвий бриз,
Втішав надії теплий вітер,
Оберігав натхнення зблиск,
І не пекли думки про вічне…
В калюжах плавають хмарки…
Чи не пора вже їм додому?
Внедовзі з’являться зірки!..
І я волію зняти втому…
Хмарки в калюжах
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126030307080
Свидетельство о публикации №126030307080
Рецензии