Прилягу на зелёную траву,
Меня укроет нежный горный воздух…
Борис Губерман
На крилах мрії я лечу
в далекі гори,
І вже не стримую жагу,
воління хори...
Там я присяду на траву
і в ніжні ноти
Я всю любов свою вкладу,
усі чесноти.
Мене зустріне рай краси –
Високі Татри!
Там наберуся я снаги,
згадаю мантри.
Я буду слухати птахів
і задрімаю,
Згадавши чар далеких днів,
як лід, відтаю.
Побачу я в солодкім сні
таємну Вічність,
У фантастичному човні
відчую стійкість.
Всі таємниці царства тьми
я зрозумію
І прочитаю молитви,
хоча й не вмію..
Мені співатимуть вітри
і я прокинусь,
Почую подихи весни,
не хуртовину…
Зірками небо зацвіте
у мить безлуння,
На мир надію принесе
мені відлуння…
Лечу в гори
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126030306885
Свидетельство о публикации №126030306885
Рецензии