П-д на рус. - А. Матвiйчук - Вiрш про наболiле...

Мой перевод на русский язык стихотворения
Анатолия Матвийчука "Вірш про наболіле...":

     О наболевшем...

Слышатся стенания души,
не признавшей новую реальность.
Важной части вдруг лишилась жизнь,
превратившись в тусклую формальность.

Для тоски причин как будто нет -
мы живём и даже шутим редко,
но, подрезав крылья, белый свет
кто-то сделал нам размером с клетку.

А ночами видятся во сне
города, гостиницы, вокзалы,
и в аншлаге зрительные залы,
гул аплодисментов, рампы свет...

Где всё это? Навевают жуть
призраки, блуждающие залом...
Мы в себя придём когда-нибудь,
только слишком поздно бы не стало!..

Накрывает вих(о)рь суеты...
Не спасает бочка Диогена...
И наверно, хуже не найти
кары, чем лишить артиста сцены.

Эмма Иванова.
06.01.2021г.
==========================================

     Оригінал
   Анатолій Матвійчук
 "Вірш про наболіле..." :

Рюмсає душа, немов дитя.
Не сприймає цю, нову реальність.
Щось важливе забрано з життя,
Без чого життя – лише формальність.

Ніби для журби й нема підстав –
Ще живем, і ще жартуєм зрідка,
Але крила хтось ножем відтяв,
І зробив цей світ тісним, мов клітка

А ночами бачаться у сні
Знов - міста, готелі і вокзали,
Сповнені очей глядацькі зали,
Світло рампи, оплески, пісні…

Де воно? Куди усе пішло?
Привиди блукають між рядами…
Чи прийдемо ще колись до тями?
Тільки б надто пізно не було…

Накриває
Вихор марноти…
Не рятує діжка Діогена…
Гірше, певно, кари не знайти,
Ніж в артиста відібрати сцену.


На фото - Анатолий Матвийчук.

© Copyright: Эмма Иванова Избранное, 2021
Свидетельство о публикации №121010603160

Список рецензий на это стихотворение со страницы Эмма Иванова Избранное:
http://stihi.ru/rec.html?2021/02/22/64