«Тут світ є для мене один»
Старенька бабусина хата
Стоїть, мов мала сирота.
Там жили мої батько й мати —
Для мене вона, як свята.
Побілені стіни і стеля,
І пахне з комори полин.
Казкова в бабусі оселя —
Тут світ є для мене один.
Тріщали березові дрова,
І піч обіймала вогнем,
Це бабця шептала казково
Тро долю, про щастя, і щем.
Скрипіли старесенькі двері,
І вітер співав у саду,
А сонце в віконній портері
Лягало промінням в меду.
Стежина довкола у м;яті
Вела до криниці в дворі,
І спогад лишився крилатий
У тихій дитячій порі.
Стоїть та хатина й понині,
Я часом до неї біжу,
Вона — мов молитва в родині, Яку у душі бережу.
13.02.2026 р.
Вікторія Г.
«Старенька бабусина хата»
Тут свiт е для мене один
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126030208750
Свидетельство о публикации №126030208750
Рецензии