«Є тільки ми»
А може ми зустрінемось на каву,
І усмішка торкнеться до лиця,
Словами ми зігріємо ласкаво,
Кохання, що немає вже кінця.
І стане світ маленьким і
прозорим,
Немов у склянці сонце золоте,
І між буденним — звичним,
неповторним —
Народиться кохання неземне.
І в чашці кави — тепла таїна,
Де пара в;ється, мов жива
молитва,
І погляд твій — глибокий, мов
весна —
Знімає з серця тишу й зайву
битву.
І хай навколо шум і метушня,
Нам досить те, що руки пам;ятали,
Бо там, де щирість — там немає
дня,
Є тільки «ми»... і післясмак від кави.
13.02.2026 р.
Вікторія Г.
«І післясмак від кави»
Е тiльки ми
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126030208728
Свидетельство о публикации №126030208728
Рецензии