Осінь руда»
А від літа немає сліда,
Вже листочки, як стиглі вишні.
На порозі вже осінь руда,
І вертають дощі колишні.
Хоч не зимно,але й не спека,
Вранці роси не крижані.
Над ставком пролітають лелеки,
Де-не-де пахкотять димарі.
І така ностальгійна завіса
Огортає щемливо плечі.
Мої спогади линуть до лісу,
І спішить на вечерю вечір.
10.02.2026 р.
Вікторія Г.
«Ностальгійна завіса»
Осiнь руда
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126030208656
Свидетельство о публикации №126030208656
Рецензии
