Так хочеться знов закохатись,
Відчути жагу життя!
І за руки міцно триматись,
У спільне іти майбуття.
Даруй мені силу та захист,
Цілуй, обіймай, бережи.
А раптом, віднині хрест-навхрест
Сплелись візерунки душі?
Прошу, відшукаємо разом
І створимо щастя удвох?
Побачиш в оселі одразу
Ти, як запанує любов.
Зігріємось біля кострища,
У чашці гарячий чай.
Під дахом маленьке горище;
Усунемо звідси печаль.
Я буду щодня сподіватись
Знайти справжню долю свою.
Так хочеться знов закохатись,
Говорячи слово "люблю".
Так хочеться знов закохатись!
© Copyright: Соня Арутюнова, 2026
Свидетельство о публикации №126030208365
Свидетельство о публикации №126030208365
Рецензии
третій й останній катрен особливо вдалі в віршо-побудові
філологи так рекомендують, досвідчені поети стираються навмисно - в останніх ці старання стають опопсованими й безликими
і ми,як читачі, я - знову хочемо повернутися, знайти простих авторів, які дихають і пишуть як душа тілом поведе
коротше: і натхненно, і мрійливо, знайомі прагнення - в мене такі ж, і красиво оформлені місця в вірші, з претензією до "професійних"
але в тебе це не претензія, а природнє, як голизна тіла - сама прекрасність, як є
і нам про неї дбати...або нашим коханим, із мрій
Владимир Шеврон 13.03.2026 12:42 • Заявить о нарушении
філологи так рекомендують, досвідчені поети стираються навмисно - в останніх ці старання стають опопсованими й безликими
і ми,як читачі, я - знову хочемо повернутися, знайти простих авторів, які дихають і пишуть як душа тілом поведе
коротше: і натхненно, і мрійливо, знайомі прагнення - в мене такі ж, і красиво оформлені місця в вірші, з претензією до "професійних"
але в тебе це не претензія, а природнє, як голизна тіла - сама прекрасність, як є
і нам про неї дбати...або нашим коханим, із мрій
Владимир Шеврон 13.03.2026 12:42 • Заявить о нарушении