З першим днем весни у вiльному Харковi Украiна 26

З першим днем весни у вільному українському Харкові, Україна 2026

світлина/фотография/ фотошоп плюс ИИ 01.03.2026





***
війна — нове чорне дієслово — без кінця і краю,
і земля вже не йде з-під ніг,
але здирає з нас дні — шар за шаром,
як ніготь за нігтем
з одного й того самого пальця дитини.
завжди здається, що скоро з’явиться м’ясо свободи,
обпікаючи болем, із рожевою сукровицею,
але пожирає дієслова сингулярність зла.
клацання.
ти стоїш на місці, наступив на міну.
не комп'ютерний герой у грі, що зависла;
сіпаєшся — нервове тіпання пікселів,
препароване жабеня на шкільній парті,
електричний імпульс нерва,
за який хапається і промахується крилами душа.
тут щось іще.
цікавість скальпеля.

монстр у червоних шкіряних штанях, важких від крові
на кшталт напівситої п'явки,
ходить шкільним класом нічного міста.
діти ховаються під партами,
а монстр лупить указкою вибухів по партам.
це можна сприйняти за віддалений гуркіт,
але ні, це ти чуєш щоночі щоразу,
як *** вбивають сплячих українців.

мені важко писати ні про що, крім війни.
п’ятий рік зав’язли в ней,
у червоній смолі на килимку перед чорною дірою.
щоранку ти повертаєшся з того світу,
і щоразу — трохи іншим,
модифікованим війною.
ти не впізнаєш мирне життя, коли воно повернеться.
ти станеш чужим, мутантом війни.
і тебе зрозуміють лише такі самі
окаті істоти з щупальцями,
які пережили
джунглі жахів.

страшно красиво віддзеркалюється палаючий будинок
в окулярах жінки,
карамельна оправа дужок.
плавиться, звивається вогняний ембріон.
очі жінки дивляться на будинок сусідів —
два чорних сонця,
і ніч, і будинок, у який прилетів шахед,
халтурно здавлюється, наче графіт,
у дірявий чадний недоалмаз
розміром із камаз.

ти бачив жінок, вичавлених горем,
ніби красиві сукні, якими мили підлогу
в пологовому будинку, садочку, морзі,
моторошно красиві зомбі тиші.
у цих жінок замість очей — великі й випуклі цибулини,
це слізні залози набрякли,
заповнили очниці, все обличчя,
як кулеметні гнізда:
пташенята чорних зіниць чистять пір’я з гільз.
кричать. замирають у космосі, червивому зірками.