Як добре, що нема криги
Що сніг розтанув майже весь.
Весна з'явилась без інтриги,
Не забарившись в хащах десь.
Як мило чути спів пташиний,
Радіти сонечку, теплу.
Бо живить нас не хліб єдиний,
І дух висловлює хвалу.
Окрема вдячність є за квіти,
За ліс родючий, за поля.
З весною ми - неначе діти,
Що пізнають життя з нуля.
І легко скинути все грішне,
Впізнавши патерн звуковий.
Хай серце лагідне й не втішне
Почне, нарешті, шлях новий.
Свидетельство о публикации №126030106689