Я ніколи тебе ні про що не благала,
Тільки зараз мене за упертість пробач.
Я багато чого на колись відкладала,
А сьогодні прошу: “Вбережи від невдач!”
Як же складно в житті розібратись у всьому,
А життєвий сюжет, як пекельний клубок…
Коли доля велить бути в нурті скрутному,
Значить, там, в небесах, їй дозволив сам Бог.
Від ілюзій звільнюсь, може, це допоможе,
Всі пекучі думки зав'яжу я вузлом.
Прошепчу, як псалом: “Поможи мені, Боже!”
І розсиплю печаль життєдайним зерном…
Всі образи зітру, і нахмурене щастя
Відшукаю скоріш у тенетах журби,
Хай зігріє мене, як гаряче багаття,
І пробачить мені всі гіркі помилки…
У кохання, це факт, є невидима сила,
Біль проходить скоріш від тепла й доброти…
Я ніколи тебе ні про що не просила,
А сьогодні прошу: “Наче сонце, світи!..”
Не просила нiколи
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126022809423
Свидетельство о публикации №126022809423
Рецензии