Народження лiтнього ранку...

Світлана Пузіна

Народження літнього ранку, із променів зграя.
Блискуча роса на троянді кришталами сяє.

Пробудження літнього ранку і сонце лоскоче.
Дивлюся у небо блакитне примружені очі.

Приємний легкий вітерець ледь волосся здимає.
І усмішка є чарівна, настрій з ранком втішає.

І лагідне серце в садочку радіє охоче.
Птахи голосніші в повітрі найбільше співочі.
 
Пливуть аромати квіткові та кави із джезви.
І темна вже смуга життя від сьогодні най щезла.

Піду у альтанку спокійно на літній сніданок.
Промову почато - із білого аркуша ранок.

Що воля життєва бере обороти природно
і шляхом щасливим іде оптимізм, як завгодно.

Та не заважає тривога розправити крила.
Пробудження сонця, моя гарантована сила.

побачити, як кришталева роса знову сяє.
Відчути занурений промінь в душі - зігріває.

20.02.2026


Рецензии