(двомовне)
щеплення
Зими притулок. Світ дрижить,
Душа промерзла нишкне.
Мене прищеплять, вочевидь, Наступного вже тижня.
Хтось у живець плеча ввіткне Стебло зеленокриле,
Щоб смерть у запалі мене
Снігами не накрила.
Лози світанкової суть,
Заграв квітки строкаті,
Рядків рясних небесну путь
І ніжність в три накати.
І яблуневі сни нічні,
І млість ехінацеї,
А приживеться все чи ні,
Не відаю про це я.
Часів утяжлива вода
Сльозами віділлється.
Хай чорні діри залата
Й між ребрами проб'ється
Блік серця — сонця атрибут —
І спокою не стріне…
Невічний бій і вічний бунт
Всесильного бурління.
…Палючий лід, болящий люд
На ладан ледве дише.
Любов прищеплять, мо’, під спуд
Всім тим, хто чудом вижив.
Щеплення
© Copyright: Ирина Юрчук, 2026
Свидетельство о публикации №126022706729
Свидетельство о публикации №126022706729
Рецензии