дальня черемшина
Чи вичерпає порох у набоях
війна? Й коли? — не бачиться ознак,
у залишку сухім на полі болю
німих питань присутність мовчазна.
Розділене життя на «до»і «після»,
в минулім домінує нота до,
лиш ластівка кохання, наче в пісні,
у стрісі світла далі в'є гніздо,
все б'ється у морозному повітрі,
серця зотлілі крає на льоту,
за вироком — усім вітрам на відкуп —
бездонну виміряти самоту
до дальнього цвітіння черемшини,
до падолисту першого, хто зна?..
Надія — безпорадна берегиня,
міст-невеселка — доля розвідна.
А ми, несхитні, волею земною
лишились на догоду небесам:
я — з тишею своєю руйнівною
і ти — з вогнем зимовим сам на сам.
дальня черемшина
© Copyright: Ирина Юрчук, 2026
Свидетельство о публикации №126022706667
Свидетельство о публикации №126022706667
Рецензии