Глянь во, жэнят тут меня!

А лахудра рыжая

У меня севодня день такой счасливый,
Шо й сказать нельзя!
Бо я во влюбывся прам-такы ув лиску,
Шо быззубая.

Гэй, ты! Рыжая! Ты, чо, стычая?
Ибо зарэ владю всю твою погарду!
Посмыйисься уж с миня!

На таво напала, шо возьмэ засранку!
А ны вмыйиця.
От товди поплачыш по такому Васьцы,
Шо й ны брыйиця!

И на: я Коня замордую ж вжа.
Бо така награда, шо й в зубах помада,
А на голови чурбан.

Мы, канечно, никахда
Не палюбим гэтких Машк,
Шо себя тут ставят вышэ всех красавиц
Да шэ й глушать всих пудрад.


Рецензии