Коли вiдкриваються серця

За мотивами вірша мого друга з Ізраїлю Бориса Губермана “Когда открываются сердца”

Дозволь мені! Я світ тобі відкрию!
Повір, він – тільки мій! Він мій! Нічий!
Я в нім живу: і дихаю, і мислю,
Він – справжній, бездоганний і святий!

Не бійся! Йди! Ти тут не заблукаєш!
Я буду поруч завжди! Кожну мить!
Все покажу, усе, що ти бажаєш,
Мій світ тебе, я вірю, звеселить!

Ти тут побачиш дивне світло мрії,
Місця, де опліч давнє і нове!
Ми попливем на хвилях ностальгії
Туди, де все забуте оживе!

Ми сядемо з тобою близько-близько
І скатертина, ніби оберіг,
Нас захистить і стріне нас гостинно,
Усе тут буде: кава і пиріг!

Поринемо з тобою разом в тишу,
У надзвичайну Всесвіту красу!
Тебе ні на хвилинку не залишу!
Від тебе миті щастя не втаю!

Коли ми разом – в серці життєрадість!
Троянди щастя квітнуть у душі!
Я миті зупиню!! Як благодаті,
На довгу пам’ять залишу тобі!

Оригінал

КОГДА ОТКРЫВАЮТСЯ СЕРДЦА

Позволь, я для тебя открою мир,
Он важен для меня,
Он - мой,
Ничей другой,
Ты не заблудишься,
Мы будем с тобой вместе
И ты увидишь мир моих чудес.
Но мы сперва заглянем в календарь,
Определим,
Когда тебе удобнее,
Я покажу тебе чудесные места,
В которых тени прошлого и яви.
Красивые истории придут,
В которых жизнь,
Красивые мечты,
Мы посидим,
Мы сядем близко-близко
И скатерть самобранку развернём.
С тобою окунёмся в тишину
На фоне расцветающих соцветий,
Которые одарят наше сердце
Своею красотой и глубиной.
Поверьте мне,
Здесь столько есть всего,
Живые люди ходят вместе с нами,
А когда вместе -
Это только радость,
Которая к открытию сердец.
А когда мы останемся одни,
Наступит время роз и впечатлений,
Я попрошу остановить мгновенье,
Чтоб помнилось,
Как было хорошо.

@Борис ГУБЕРМАН
18.02.2026