Не пизно ще этюд

        Не пізно ще
                етюд

Немає днів, немає часу –
Нема нічого,... тільки синь...
Під Сонцем небо ще не згасло
І в Бога нічого просить.
Усе віддав давно Він люду,
Про все сказав у Слові Він.
Здається ясно і верблюду,
А нам те зась – бігцем вдогін:

Приспів:
О, скіль віків
Вже промелькнуло
Історії – роки, роки…
А віз мов котиться
В минуле,
Свідомість, совість
Де? Й Любов?

„ То докажіть, що Бог існує!
Де Він живе і де Він спить?
Як розважається, нудьгує?
Махає крильми, як летить?
І чом не наведе порядку
На цій змордованій Землі?
Чом не пошле мені достатку
Й щось солоденьке... до велінь?”

Приспів:
О, скіль віків
Вже промелькнуло
Історії – роки, роки…
А віз мов котиться
В минуле,
Свідомість, совість
Де? Й Любов?

Ось отакі поняття в люду:
Усе для них, а значить й Бог,
Якщо він є. Де брати глузду?
У Вірі! Де ж іще,... либонь?
Немає днів, замало часу –
Нема нічого,... тільки синь...
Земля летить у тінь колапсу...
Не пізно ще – є шлях спасінь!

Приспів:
О, скіль віків
Вже промелькнуло
Історії – роки, роки…
А віз мов котиться
В минуле,
Свідомість, совість
Де? Й Любов?

В’ячеслав Шикалович
10.04.2006р. – 24.02.2026р.
Медолія на слова пісні:


Рецензии