А у валі;ізі
тисячі речей
замовкли
і чекають свого часу.
Їх поскладав не ти.
Не ти того бажав.
А доленосна роль
в ній приховала
всі твої достатки.
А ще яскравий пил,
І мерехтіння щастя
Дбайливо зберегла,
як дотик казки.
Додавши сили,
Мужності й тепла
для перемоги.
А не для поразки.
Закрив на ключ
Ти тисячі речей...
І загубив його,
щоб таємниці
не розбіглись світом.
Подалі
від розгублених очей,
щоб не тягнуло
в спогади магнітом.
Твій страх пішов.
І сонце зазирнуло у вікно
буття твого -
освячений здобуток.
Який очікував давно,
щоб розчинити
давній смуток.
І спогади у лагідних очах
засяяли новими кольорами.
І ти запишеш їх
на змучених листах
Душі своєї...
Тихими ночами.
Валiза життя
© Copyright: Наталия Чайка -Зотова, 2026
Свидетельство о публикации №126022604022
Свидетельство о публикации №126022604022
Рецензии