Останнього ковтка завжди не доста.
А як же хочеться злучитись з джерелом.
Увесь цей світ, галактика, весь космос,
лише пустеля за твоїм вікном.
Загарбна ніч без місяця і світла
збирає віршами даремну данину,
і чуєш, як душа де-інде схлипне,
злетить і упаде, невідана, в траву.
A на світанку зорі-павутиння
запалить перший струмінь золотий,
і на мотузці мідне хрестовиння
йно тільки вигадка, що ти живий.
Найглибша буде порожнина в серці,
коли любов коротша за життя.
Які ж вони вибагливі щемерці,
яка ж нестримна спрага у митця.
світлина: Іван Марчук. Long time till spring. 2011.
Long time till spring
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126022509954
Свидетельство о публикации №126022509954
Рецензии