Дети Каина

На світанку з гуркотом
   В небі смерть летіла.
Над самісеньким будинком
   Шахед несли крила.

Летів майже над дахами
   До них притискався.
Прослизнути непомітно
   Клятий намагався.

Хоч би збили цю паскуду.
    Бо наробить лиха.
Прислухаюсь, чи стріляють,
   Та щось довго тихо.

Ось нарешті здалеку
   Постріли лунають.
Побачили. Слава Богу!
   Нарешті збивають.

Це сьогодні вже не перший
   Над нами літає.
Ворог геть оскаженів.
   Злість свою зганяє.

Бо війна йому наразі
   Тризну заспівала.
Стали їх бомбардувати.
   Рашка запалала.

Тяжко нам. Проте й вони
   Більше не радіють.
Бо самі тепер почули,
   Як сирени виють.

Дізналися, як без світла
  В холоді сидіти.
Все відчують на собі
   Каїнові діти.

Тільки радості від того
   У душі немає.
Бо безглуздє СВО
   Усе ще триває.

Самі гинуть, гинем ми,
   А хто виграє?
Очевидно, що підступна
   Третя сила є.

Дві країни руйнуються.
   А третя радіє.
Скоро забере Сибір,
   Про це давно мріє.

Спланували і здійснили.
   Пішов брат на брата.
Дуже гірка буде потім
   За війну розплата.