Жалоба
летять з країв далеких журавлі,
лиш Бог усі деталі помічає,
як ангели підносяться з землі.
Душа жалем торкає струни скрипки
і розриває душу саксофон,
матусь тривожних болю чую крики,
звідкіль лунає суму камертон.
Війна щодня жалоби сіє пустку,
життя пейзаж немовби постарів
душа ридає від жури і смутку,
як бачу розпач горя матерів.
Я проводжаю їх нагнувши спину
і плаче скрипки жалісно струна
тих,на щиті,загиблих домовини,
а перед взором пелена скляна.
Щодня сльозами плаче Україна
за душами онуків і синів
лишаючи в серцях,жахіть руїни,
і неоплатних втрат людських архів.
березень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №126022203103