***

Мої будні
(одна із моїх відповідей на запитання "Як діла?")


Запитуєш у мене, як діла?
Які у мене мають бути справи,
коли душа обвуглена дотла,
а із друзяк – один лише лукавий.

Пишу, читаю, правлю… Знов пишу,
відповідаю на листи прихильниць.
Наснаги жду, а краще – куражу,
а ще боюся «поетичних милиць».

Від голоду поки що не помер
і ноги справно носять, слава Богу!
Та навкруги побільшало химер,
які настійно кличуть у дорогу.

Куди? Не знаю точно. Хто куди…
І кожна з них мені своє щось пише.
Одні – де пальми і смачні плоди,
а інші – спокій де і вічна тиша.

Такі дилеми вибору… Хоч плач!
Сиджу як пень, один на роздоріжжі,
і думаю: Що краще за калач?
Напевне молоде, пахуче збіжжя.

Але ж обмолотити – треба сил,
тоді молоти, сіяти, місити…
А я давно у полі не косив
і вже забув, куди закинув сито…

Тому не буду голову ламать,
не стану я занадто мудрувати –
піду до хати, укладуся спать,
а зранку знов – поезії кувати!

23.12.2025 – 21.02.2026