Доле моя доленько.
Є ти, чи немає?
Звідки всі оті шляхи,
Де життя блукає?
Як з'являють стежки
На які звертаємо,
Щоб зустрітися там з тими,
Кого покохаємо.
Звідки миті, що безжально
Дійсність нам міняють.
І усе для нас важливе,
Раптом забирають.
Чому стільки перешкод
Мусимо долати?
Кожен раз на перехрестя
Доріг потрапляти.
А там вибір, за яким
Знову зміни йдуть.
То виходить по життю
Нас таки ведуть?
Кажуть є у світі Парки.
Вони трудівниці.
Долі створюють нитками
З Божої скарбниці.
Що існує таке місце,
Де доля прядеться.
Варіантів є багато.
Вибір нам дається.
Чи на добре, чи на зле
Кожен обирає,
А яким той вібір буде,
Таку душу й має.
А потому наші душі
Мають повертатись
Хто на небо, хто у пекло,
Хто тут залишатись.
Доле наша доленько.
В ній дрібниць немає.
Кожен з нас її щодня
Собі обирає.
Наша доля
© Copyright: Евгения Крыжанова, 2026
Свидетельство о публикации №126022008527
Свидетельство о публикации №126022008527
Рецензии