Знак

Слухай ніч навколо. Цей світ зі Звуку
Затвердів, як крига над течією.
На межі кордонів між сном та рухом, -
Говорила піфія Одіссею.
Придивись уважніше, всюди знаки
Міражем ефірним тремтять по вітру
Щоб вростати в тім'я дітей Ітаки,
Зачепившись долею за макітри.
Озирнись наокіл, ти бачиш Світло.
Воно ллється з неба густим туманом,
Та дзвенить капеллю вже у повітрі,
Застигає фресками з порцеляни.
Пенелопа тебе чекає вдома.
Вже весна. Рушай,  розгортай вітрила.
Течія знесе, все що нерухоме.
Хай з тобою буде Афіни Сила!

Одіссей казав  - Є одна дилема,
Не здійснив свої стародавні мрії,
Не здолав Харибду та Полифема.
Та окрім війни, нічого не вмію.
Ну а те, що ворог панує в царстві,
Пенелопа міцно тримає місто...
Та не так погані мої митарства.
Подивись хоча б на красу Калісто!

Так і ми сьогодні забули втому,
Бо війна у світі змішала змісти.
Але відчуваємо,  поки  вдома,
Як щитом закриємо своє місто.
І якщо тобі ще потрібні знаки
Щоби зрозуміти, як жити далі,
Пригадай ці міфи дітей Ітаки,
Та не стій у розпачі на причалі.
Лена Жажкова
20.02.2026


Рецензии