Ніч…
Кава…
Тебе нема…
Шахед диринчить і знову
Йде низько так, сатана,
Нової біди накоїть…
Ніч…
Кава…
Тебе нема…
У сні щось страшне наснилося…
То вибух, то тиша та я,
Нікуди звідси не ділася….
Ніч…
Кава…
Очей зима…
Сумна і така незграбна…
Йде справжня страшна війна,
Без жалості та без жартів…
Ніч…
Кава…
Слова, слова…
Які не лікують серця…
Де ти? Подаруй дива…
І все, що коханням зветься…
(Ніка)
Січень 2025
Нiч, кава, тебе нема
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2026
Свидетельство о публикации №126022006717
Свидетельство о публикации №126022006717
Рецензии