П1сня. Мо котикы си спят тай спят

Кой  тимінь і світла у ня нєт
І нуч і дым мене обуймавут.
Ми ся видит- і їх коло ня нєт
Они - межи світами літавут.

Мої котикы си спят тай спят,
А в астралі файно гулявут.
Кой проснулися - то лем їдят
І  мітьмом із хыжи  убігавут.

Та кой  коты веснов ся  любят
Дньями ся силами набиравут
Та й нічим ся бульш і ни журят
Лем  про жирных мыший мечтавут.

А котикы усьо добре знавут-
Ко є насправді у хыжи газда
Удкідь Душі сюды  прилітавут
І чим ся кончит земна суєта.

Мі си думаєме, ош мы газды,
І усьым помагаєме їм так.
А они мовчкы-  од негаразду
Вшидкый Світ сокотят  у снах.

Нас скучными видят і знавут,
Но ни забываут зовсім про нас,
Як хворісь ме - собов ізцілявут,
Они йсе можут робити зараз.

Котикы памятавут,-а вы чи знаєте,
Што Небо - то хыжа Душі для нас
І кидь колись  поумираєме,
Куды  ся вернеме в добрый час.

Наші мыслі шось глядавут, кричат,
Істину мірявут лем крапками.
А котикы тихо собі мовчат-
Обуймаючи Світ лапками.


.