Холодно й похмуро… День зимовий…
На очах від розпачу сльоза…
Мрії зруйнував приліт ранковий,
Від надій залишилась зола…
Як знайти розсудливість і віру
В полум’ї бездушної війни?
Може, знає хтось терпіння міру?
Відчай рве розсудок на шматки!..
Біль застряг у серці, як уламок,
Світ – в інтригах підлості і зла.
Господи, хоч ти отруйне жало
Витягни, вже стогне вся Земля!
Віриш, Боже, так буває страшно
Знати, що світанок сіє смерть,
Та тебе благати, бачу, марно!
Чом не спиниш ти жорстокий смерч?
Світ сьогодні схожий на пустелю!
Землю огортає чорний дим,
Трунок люті висне над землею
Маревом потворним і глухим…
Смерч
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126021901557
Свидетельство о публикации №126021901557
Рецензии