Людина
Сніжинка в бурі сніговій!
Маленька Всесвіту клітинка!
Безмежний світ чиїхось мрій!
В стрімкій життєвій хуртовині
Є біль, печаль і сум’яття.
Творець дає життя людині
І він же кличе в небуття.
Людина – це думок сплетіння,
Емоцій, вражень концентрат!
Це вузол вищого терпіння
В часи небачених утрат!..
Людська душа – натхнення чаша,
Скарбниця мрій і сподівань,
В ній – почуттів всіляких спалах
І згусток творчих спонукань!
Людська планида – павутинка,
Тонка, вразлива і слабка.
Буває, рветься ніжна нитка –
Така іронія життя!
Свидетельство о публикации №126021901544