Я більше не відчуваю
Ані ненависті, ані жалю…
Я поглядом лиш вітаю
Новий день та нову зорю…
Зітхаю, по тих, хто більше
Не бачить цієї краси…
Бо життя обірвались —
Як прикро, що злії тепер часи…
Так сумно та неприємно
Не знати, до чого йдем…
Дай Боже, щоб не даремно,
Дай Боже всім — навзаєм…
Минають і дні, і ночі
В недосипах, в маячні…
Навіщо це зараз треба?
Навіщо? Скажи мені…
Але нам ніхто не скаже,
Бо завжди — одне й теж…
Людину просту не ставлять
В актори найкращих п;єс…
Людину просту виснажно
Розхитують день у день…
Їй мрії руйнують справжні,
Спустошуючи лишень…
(Ніка)
Листопад 2025
Я бiльше не вiдчуваю
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2026
Свидетельство о публикации №126021807886
Свидетельство о публикации №126021807886
Рецензии