Снiжинки, наче манна падають...
Та землю вкрив пухнатий сніг,
Бажання жіночки загадують,
Не схожі зовсім, як торік...
Зовсім нічого не вигадують,
Такі в коханих почуття,
Когось вони повірте згадують,
Та розуміють зміст життя.
Роки летять, всі ми старієм,
Та під ногами тонкИй лід,
Немов бурульки і надії,
Що тануть, не лишивши й слід...
Зимою ми пісні співаємо,
Малюнки виникли на склі,
Ми їх гуртом знов розглядаємо.
Як гарно в місті і в селі...
Сніжинки, наче манна падають,
Від них, і радість. і краса,
Та про минуле нам нагадують,
І дивовижні небеса.
Автор Геннадій Сівак.
17 лютого 2026 рок.
Свидетельство о публикации №126021707880
І дивовижні небеса".
Это точно, Гена: жизнь в воспоминаниях...
С тёплым приветом!
Ри
Римма Батищева 18.02.2026 13:52 Заявить о нарушении