ДЛЯ МОГО СЕЛА
село Білозір'я мов квітку,
що часто приходить у сни
зимою,весною і влітку.
Воно Божу іскру дало,
для творів і рими розмаю,
цей вірш батькІвське село
яке,мов дівчИну кохаю.
Люблю коли падає сніг
чи квітне весною калина,
село-ти душі оберіг,
ти долі краса журавлина.
Ти пристрасті поклик життя,
що з'єднане з отчим порогом
до нього Святі почуття,
душі моїй вручені Богом.
Про те,не питайте мене,
чи жити в село повернуся?,
довіку любов до села не мине,
лиш тут спочиває матуся.
лютий 2026
О.Чубенко-Карпусь
Свидетельство о публикации №126021704322