ДЛЯ МОГО СЕЛА

Люблю до душі глибини
село Білозір'я мов квітку,
що часто приходить у сни
зимою,весною і влітку.

Воно Божу іскру дало,
для творів і рими розмаю,
цей вірш батькІвське село
яке,мов дівчИну кохаю.

Люблю коли падає сніг
чи квітне весною калина,
село-ти душі оберіг,
ти долі краса журавлина.

Ти пристрасті поклик життя,
що з'єднане з отчим порогом
до нього Святі почуття,
душі моїй вручені Богом.

Про те,не питайте мене,
чи жити в село повернуся?,
довіку любов до села не мине,
лиш тут спочиває матуся.

лютий 2026
О.Чубенко-Карпусь


Рецензии