Л. Костенко-Мiй перший вiрш написаний в окопi-на р

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Мій перший вірш написаний в окопі…":

Мой первый стих написан был в окопе,
на разрыхлённой взрывами стене,
когда исчезли звёзды в гороскопе
у детства моего - там, на войне.

Лилась пожара огненная лава,
стояли в серых кратерах сады.
Захлёбывалась наша переправа
безумным шквалом пламени-воды.

И белый свет не белый был, а чёрный.
А ночь в огне слепила больше дня.
И тот окопчик -
                как корабль подводный
средь моря дыма, ужаса, огня.

Остались в прошлом зайчики и волки...
Кровавый мир, кровавая заря!
И я писала чуть ли не осколком
большие буквы, как из букваря.

Играть ещё б мне в прятки или в классы,
картинки в сказках яркие смотреть.
А я стихи писала про фугасы,
а я вплотную увидала смерть.

Недетской боли грозное цунами
след оставляет, словно от ножа...
Коль эту боль не выплеснуть стихами -
не станет ли немой тогда душа?!

Душа в словах - как море в перископе,
и память та - как молния во мгле...
Мой первый стих написан был в окопе.
Печатался он просто на земле.

Эмма Иванова.
21.08.2021г.

================================

           Оригінал:
         Ліна Костенко 
 Мій перший вірш написаний в окопі…

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум’я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик —
         як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах — як море в перископі,
І спомин той — як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.
                Ліна Костенко



© Copyright: Эмма Иванова Избранное, 2021
Свидетельство о публикации №121082102231

Список рецензий на это стихотворение со страницы Эмма Иванова Избранное:
http://stihi.ru/comments.html?2021/08/21/2231