« До нових епох»
Природа й я - ми одне ціле,
В нас одне серденько на двох.
Моя душа ,як лан дозріла -
І до нових іде епох.
Вітри її несуть вперед,
Але вона іде неспішно,
Бо з нею віршів лазарет,
Які в ході ступають ніжно.
І вже коли дійдуть до цілі,
То буде справжній апогей,
Вірші із запахом ванілі,
Які є світлом для людей.
07.02.2026 р.
Вікторія Г.
«Вірші з запахом ванілі»
До нових епох
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126021509682
Свидетельство о публикации №126021509682
Рецензии
