«Пам;ять ходить без імен»
Якщо я зникну з поля зору,
То ти мене вже не шукай.
Мов тінь блукає без опори -
І не знаходить стежку в рай.
Я розчинюсь у сивих днях,
Де пам;ять ходить без імен.
Не клич - я в тиші й каяттях
Живу, як той самотній ген -
І не чекай, я вже далеко,
Я вже дісталась до вершин.
Та знай одне в житті нелегко,
Коли лишаєшся один.
05.02.2026 р.
Вікторія Г
«Я вже дісталась до вершин»
Пам ять ходить без iмен
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126021509619
Свидетельство о публикации №126021509619
Рецензии