Война востока с западом

Война Востока и Запада

Война Востока с Западом — как давний спор ветров,
Где каждый прав по-своему, но гибнет мир без слов.
Где карты чертят заново чужой дрожащей кровью,
А матери молчат в ночи, прижавшись к изголовью.

Где громкие стратегии звучат, как медный звон,
Но тише детский шёпот: «Вернись, отец, домой…»
Где правды ищут в пушках, в отчётах и в экранах,
А правда — в чёрных списках, в сиротских чемоданах.

Восток хранит молитву, как древний жар костра,
А Запад верит в разум и силу серебра.
Но если сердце стынет от гордости слепой,
То кто тогда ответит за этот страшный бой?

Не в том победа будет, кто флаг воткнёт в гранит,
А в том, кто первым ненависть из сердца изгонит.
Кто вспомнит: Бог над всеми — и суд Его не спит,
И кровь людская к Небу не молча говорит.

Пусть пушки замолчат хоть на одно мгновенье,
Пусть вспомнит человек своё предназначенье.
Война Востока с Западом — не небо и не рок,
А гордый ум, забывший, что выше всех — есть Бог.

===============================================

ВІЙНА СХОДУ З ЗАХОДОМ


Війна Сходу із Заходом — мов давній спір вітрів,
Де кожен правий начебто — та світ стіскає гнів.
Де креслять мапи генерали по лініях вогню,
А матері в молитві знов стрічають ніч гірку.

Де є гучні стратегії — мов мідяний набат,
Та тихе слово дитинчати: «Татусь ти повернись, назад…»
Де пиху зводять цифрами, екранами, словами,
А правда — в чорних списках і в сльозах під хрестами.

Схід береже молитву, мов жар у темну ніч,
А Захід вірить золоту й холодній силі речі.
Так як серця кам’яніють від гордості й образ —
Хто відповідь триматиме за цей кривавий час?

Не в тому перемога, хто прапор вб’є в граніт,
А в тому, хто із серця прожене гнів і лід.
Хто згадає: Бог над світом — і суд Його живий,
І кров людська до Неба волає з глибини.

Нехай гармати змовкнуть хоча б на мить одну,
Нехай людина спом'яне  про правду й висоту.
Війна Сходу із Заходом — не доля і не рок,
Бач гордий розум, ти забув: що є предвічний Бог.


Автор Широков А.А. 15, 02, 2026 г Киев Украина