Очi вiдкри ш до ранку...
Темрява зла за вікном...
Себе почуваєш підранком
В душі і невіра і злом.
Придивишся: зірка мигає
Тобі. Поруч лиш самота...
І туга тяжка серце крає,
Тягар за спиною- літа.
А пам*ять неначе лещата
І щем серце не відпуска...
Так мало в житті бУло свята
Воно мов би річка стрімка.
Свидетельство о публикации №126021406566