55 хвилин

***
обдурені метелики
в'ються навколо планшета,
тускле світло,
втома в усьому тілі.
на війні так багато невільного часу,
який потрібно вбити,
перш ніж уб'ють тебе або вб'єш ти.
погляд у майбутнє на кілька годин
висувається як телескопічна антена.
а там яр, глибока кишеня і в ній
височенні берези - морда гепарда
з вусами й абрисами лежить на боці,
і кривавий зріз глини із заходом сонця - його зіниця.
напружений холодний хижак.
місячне світло зернисте, сире.
тобі сниться наяву
глибина снігу,
але він не випав, а залишився у небі:
левітуючі острови,
гроза, нічний горизонт -
блакитні змії блискавок лакають молоко
з чорної миски
розрізаним жалом.
зоряне тягуче.
це не гроза, а РСЗВ.
у реальності де жа вю.
галактики як спірохети
закручуються, розкручуються в тягучій височині.

крім дронів
ніхто не спостерігає за тобою.
а зірки - самотні монстри -
стогнуть у крижаній порожнечі.
зброя, біженці, гуманітарка?
що там на космічному кораблі?
музика, числа, вірші.
55 хвилин до горизонту подій.
54






*доповнення до збірки   "По той бік попелу" Дніпро,
"Герда" | 2024 +