Забаганками душа...

Забаганками душа  давно по вінця...
Мить .і перелинуть через край.
Дяка серцю, що стоїть мов криця,
Ваба мОя, особистий рай.

У болоті і брехні, і страму
Вижити-то справді Божий дар...
А життя свою зіграє драму
І мигне мені із  неба star.


Рецензии