Бешкетник вітер весняний
З моїм волоссям заграває.
Ти в сотий раз сьогодні мій…
Так само серце завмирає,
Коли чекала восени,
(Тоді все тільки починалось),
Як і морозної зими,
Коли природа красувалась
У білосніжному вбранні…
Нам затишно бувало разом.
Я пам’ятаю ночі, й дні,
І погляд твій, і кожну фразу…
Звичайно, хочеться мені
Частіше чути компліменти,
Палкі зізнання, як вогні,
Ще й безперечні аргументи.
Питаю зараз жартома:
– Чим же приваблюю, коханий?
Є особливість чи нема?
Прискіплива чи бездоганна?
Хлопчина тайну видає
Та обіймає ще ніжніше:
– Род-зи-ноч-ка у тебе є,
Якої геть немає в інших. –
Швиденько усмішку сховав.
Що і казати? Здивував!
12.02.2026
Родзиночка
© Copyright: Марина Павловна Малашенко, 2026
Свидетельство о публикации №126021202478
Свидетельство о публикации №126021202478
Рецензии